Мʼязи тазового дна – запорука чоловічого та жіночого здоровʼя

Що таке мʼязи тазового дна

Мʼязи тазового дна (ТД) – це складна анатомічна структура з власне мʼязів та сполучної тканини, яка зʼєднує куприк та лобкову кістку. Це ніби основа для головних мʼязів, а разом з мʼязами черевної порожнини, діафрагми та спини вони стабілізують центр твого тіла.

В анатомії м’язів тазового дна виділяють дві основні групи: сечостатеву і тазову діафрагми. Вони своєю чергою поділяються на поверхневі та глибокі м’язи сечостатевої й тазової діафрагм.

Тазові мʼязи – це ніби слінг, який підтримує внутрішні органи, що розташовані в нижній ділянці живота. Це цілісне утворення з низкою важливих функцій, без нього й чоловіки, й жінки не здатні контролювати сечовипускання, випорожнення, а також насолоджуватися сексом. Жінка не зможе самостійно народжувати дітей. Тож підтримувати тонус та правильне положення, і звісно, вчасно лікувати порушення в роботі мʼязів, вкрай важливо. Як саме, ти дізнаєшся з цього матеріалу.

Функції мʼязів тазового дна

Першою чергою підтримувати органи тазу: сечовий міхур, уретру та кишківник в обох статей; матку й піхву в жінок та простату в чоловіків. Ці мʼязи також відповідають за потуги під час пологів у жінок.

А ще м’язи тазового дна в жінки відповідають за скорочення та розслаблення під час оргазму. Так, всі ті приємні конвульсії, які відправляють на сьоме небо – це вони.

А в чоловіків ритмічні скорочення м’язів тазового дна призводять до викиду накопиченої сперми. Пульсація під час еякуляції – то завдяки тим самим мʼязам. Водночас шийка сечового міхура закривається, запобігаючи ретроградному виливанню сперми в сечовий міхур.

Ці мʼязи нам вкрай потрібні, правда? 

Мʼязи тазового дна: що спричиняє розлади

М’язи тазового дна є найактивнішою групою м’язів у повсякденних фізичних навантаженнях. Вони беруть участь у стабілізації тулуба та ходьбі. Розлади в роботі цих м’язів – послаблення або навпаки гіпертонус – можуть виникнути внаслідок пошкодження іннервації й старіння.

У 77,2% пацієнтів, які звертаються зі скаргами на сечовипускання, шлунково-кишкові або сексуальні розлади, виявляють дисфункцію ТД.

Серед інших причин:

• Постійні закрепи;
• Хронічний кашель;
• Надмірна вага та ожиріння;
• Травми в ділянці тазу або промежини;
• Операції в ділянці малого таза; 
• Вагітність та пологи в жінок;
• Тривалий брак естрогену в жінок. 

Дослідження показують, що слабкість сполучної тканини та велика вага плоду під час народження є важливими факторами ризику виникнення розладів ТД. 42% жінок повідомляють про дискомфорт під час статевого акту через 3 місяці після пологів, а 24% через 12 місяців після пологів. Нетримання сечі мали 15% та 11% жінок через 3 та 12 місяців після пологів відповідно. І ці результати не залежали від того, як саме жінки народжували: природно чи за допомогою цісарського розтину, чи залучення вакуум-стимуляції.

Інші фактори ризику

Жіночий таз загалом ширший та кругліший за чоловічий. Лише це є фактором ризику – жінка схильніша до слабкості мʼязів тазового дна та сполучної тканини. А значить має більше причин потурбуватися про себе до того, як проблеми взагалі виникнуть. Памʼятаємо: профілактика – наше все. Детальніше про це – далі у матеріалі.

Отже, які чинники збільшують шанси на появу розладів тазового дна:

• Стрес;
• Неправильна постава;
• Малорухливий спосіб життя;
• Нездорове харчування: забагато цукру та кофеїну, зловживання алкоголем;
• Розлади харчової поведінки, що викликають брак поживних речовин;
• Невідповідні фізичні вправи (зокрема вправи з великою вагою);
• Певні неврологічні захворювання, зокрема хвороба Паркінсона;
• Сексуальне насильство;
• Анальний секс;
• Синдром подразненого кишківника.

В жінок додатковими факторами ризику є процедура епізіотомії під час пологів, ендометріоз та інтерстиційний цистит. А ще просто належність до жіночої статі.

В чоловіків – це простатит.

Водночас важливо памʼятати, людське тіло функціонує як єдине ціле, тож збої в одному сегменті впливатимуть на інші. Через міофасціальні зв’язки аномалії діафрагми й режиму дихання, ходи та інших функцій опорно-рухового апарату, а також через утворення тригерних точок у мʼязах (місця, де виникають сильні спазми), призводять до функціональних розладів ТД, що негативно впливає на решту організму.

Мʼязи тазового дна: симптоми дисфункції

Одним з найпоширеніших проявів розладів тазового дна є біль у статевих органах, анусі чи нижній частині живота та попереку, власне ділянці тазу. До речі, він може спантеличувати чоловіків, адже сильно нагадує симптоми простатиту.

Інші ознаки:

Порушення сечовипускання. Підтікання сечі під час фізичної активності або напруження (наприклад, кашлю), біль, часті позиви або навпаки важко почати мочитися, раптові зупинки у процесі.

Порушення випорожнення. Важко випорожнитися, є потреба змінити положення чи виштовхувати кал для цього, постійні закрепи, підвищене газоутворення, невеличкі виділення калу, особливо під час фізичних навантажень.

Інтимні проблеми. Біль під час сексу у жінок, труднощі з отриманням оргазму або аноргазмія. Еректильна дисфункція в чоловіків.

Поради з самодіагностики від гінекологині-ендкринологині Наталі Сіліной для жінок

1. Зімітуй акт дефекації, тобто трохи потужся. Якщо ти відчуваєш пролабування передньої чи задньої, або обох стінок піхви, тобто їхнє вирячування, це свідчить про послаблення мʼязів тазового дна.
2. Лежачи на спині, зігнувши коліна, введи чистий палець у піхву, а потім напруж її мʼязи. Якщо відчувається рівномірне скорочення цих мʼязів – все з ними гаразд.
3. Під час сечовипускання спробуй зупинити потік сечі. Тримати не треба, просто переконайся, що ти контролюєш цей процес. Якщо ні – звертайся до лікаря.
4. Так само перевір анальний сфінктер. Якщо ти без проблем можеш потужитися, а потім затиснути цей мʼяз – в тебе все добре.

До речі, останні дві поради актуальні й для чоловіків. Важливо: вони не є заміною профілактичних візитів до лікаря-гінеколога, уролога чи урогінеколога.

Ускладнення

Коли йдеться про розлади тазового дна, головна проблема в тому, що симптоми, на які ми не звернули уваги, перетворюються на ускладнення. І лікувати їх набагато складніше. Саме тут фактор ризику – жіноча стать – перетворюється на перевагу. Адже жінки мають більше шансів запобігти ускладненням на ранніх стадіях. Звісно, якщо вчасно звернуться до спеціалістів.

Згідно з дослідженням серед понад 25 тисяч американських жінок, 32% мали принаймні один розлад тазового дна. Найпоширенішим є розлад роботи кишківника – 25%, зокрема труднощі з дефекацією (16%) та нетримання калу (12%), іноді обидва стани водночас. Нетримання сечі посідає третє місце – 11% жінок мали цю проблему. Всі вони є наслідком порушень у роботі мʼязів тазового дна. А після 80 років порушення ТД, які впливають на якість життя, мають вже половина всіх жінок.

І хоч жінки мають такі порушення частіше, чоловіків ця проблема теж не оминає – орієнтовно 12-13% з них. Майже третина ускладнень припадає на нетримання чи підтікання сечі.

Проблеми з нетриманням сечі та калу викликають сором в обох статей. Втім, саме чоловіки відкладають візит до лікаря найчастіше. І це впливає на швидкість та ефективність лікування, тож годі соромитися. Ви не самі.

Серед інших ускладнень:

Синдром Хронічного Тазового Болю (СХТБ)

Діагноз СХТБ ставлять, якщо біль у ділянці тазу триває понад 6 місяців. Однаково псує життя і жінкам, і чоловікам. Проте з огляду на більшу поширеність розладів ТД серед жінок – вони звісно страждають частіше.

Синдром м’яза-підіймача відхідника (m. levator ani) або міалгія тазового напруження

Levator ani – це мʼяз, що складається з багатьох пучків, які підтримують пряму кишку, сечовий міхур і уретру. У жінок він також підтримує матку і піхву, а в чоловіків простату. Виникає через постійне напруження м’язів тазового дна, водночас ослаблені мʼязи так само можуть спазмуватися. Основним симптомом синдрому є постійний або частий тупий біль у прямій кишці, викликаний спазмами м’яза заднього проходу лівої протоки, яка розташована біля заднього проходу. І знов таки частіше зустрічається у жінок.

Інтимні розлади

Біль під час сексу, яка в жінок може доходити до вагінізму – тобто спазмування мʼязів піхви під час сексу. Важкість досягти оргазму, аноргазмія. В чоловіків – еректильна дисфункція, проблеми з ерекцією та болісна еякуляція.

Пролапс тазових органів

Це опущення або випадіння будь-якого органу у вагіну або задній прохід. В залежності від органу, який опускається, розрізняють такі стани:

• Цистоцеле: випадіння сечового міхура в піхву (найпоширеніший стан);
• Уретроцеле: пролапс уретри;
• Опущення матки;
• Пролапс склепіння піхви: випадання піхви;
• Ентероцеле: пролапс тонкої кишки;
• Ректоцеле: випадання прямої кишки.

Звісно, всім цим неприємним та лячним ускладненням легше запобігти. Просто памʼятайте, що порушення в роботі мʼязів тазового дна самі собою не минуть. На жаль, ставатиме лише гірше. Далі розберемо методи профілактики та лікування.

Мʼязи тазового дна: лікування та профілактика розладів

Найперший та найнадійніший спосіб профілактики дисфункції ТД є уважність до свого тіла та регулярні огляди у профільного спеціаліста. Мʼязи з віком слабшають і в жінок, і в чоловіків, і чим раніше це помітити, тим швидше та ефективніше буде лікування. А якщо йти на випередження, то воно взагалі не знадобиться.

Профілактика

Спершу необхідно усунути фактори ризику. І знов це про здоровий спосіб життя, харчування та помірну фізичну активність. Відомі вправи Кегеля, які можна виконувати будь-де за умови опановування правильної техніки, найліпше працюють саме на етапі профілактики. У цій статті описана техніка для чоловіків, вправи для жінок дуже легко знайти у відкритому доступі. Втім, гінекологи рекомендують спершу потренуватися з фізіотерапевтом чи власне гінекологом.

• Уникати тривалих періодів сидіння або стояння;
• Не допускати тривалих закрепів, особливо у маленьких дівчаток;
• Лікувати ожиріння й тримати вагу у нормі;
• Позбутися шкідливих звичок, зокрема паління та алкоголю, зловживання кофеїном та штучним цукром;
• Уникати тренувань з великою вагою.

Для жінок дуже важливо добре підготуватися до пологів. Це означає пройти курси підготовки до пологів, обрати лікаря та проговорити з ним план пологів. Крім того, у третьому триместрі можна розпочинати готувати тіло, зокрема робити масаж промежини та вправи Кегеля – звісно після узгодження зі своїм гінекологом. Якщо в 38 тижнів вага дитини сягає 4 кг та більше, варто розглянути опцію індукції пологів, тобто сприяння їхньому самостійному початку.

Показами для цісарського розтину можуть бути слабкість пологової діяльності чи велика вага плоду саме для твого тіла. І це може визначити лише спеціаліст.

Лікування

Методи, що сприяють укріпленню мʼязів тазового дна

Для терапії слабкості мʼязів ТД жінкам та чоловікам часто рекомендують вправи Кегеля. Важливо виконувати їх правильно, аби залучати саме ті мʼязи. В цьому тобі допоможе фізіотерапевт або лікар-гінеколог. 

Разом з фізичною терапією застосовують й інші підходи, щоб допомогти відновити нормальну силу, витривалість і скорочення мʼязів ТД. Жінкам з послабленими мʼязами може бути корисною електростимуляція та вагінальні конуси для стимуляції належного напруження та відновлення. Переваги застосованої терапії можна також підтвердити за допомогою технології біологічного зворотного зв’язку, який дозволяє контролювати правильність та ефективність скорочень. Крім того, біологічний зворотний зв’язок може підвищити ефективність окремих вправ, що укріплюють мʼязи тазового дна.

Мʼязи тазового дна також можна активувати за допомогою магнітного поля або екстракорпоральної магнітної іннервації. Це додатково стимулює нерви в тазовій області, не тільки впливаючи на самі м’язи, але й покращуючи функціонування органів.

Разом з тим, залежно від ступеня дисфункції ТД, лікар може рекомендувати медикаменти для полегшення стану. Жінкам призначають вагінальний крем з естрогеном, а за наявності важкої форми нетримання сечі – розвантажувальний вагінальний песарій. Він дозволяє підтримувати мʼязи та спокійно виходити з дому без стресу, а також уникнути хірургічно втручання. Певні види навіть дозволяють жити статевим життям.

Методи для терапії гіперактивності мʼязів тазового дна

Спазмування, пов’язане з формуванням міофасціальних тригерних точок, лікують за допомогою релаксаційних технік. Вони можуть включати розтягування, масаж (глибокий і поперечний масаж) та мануальну релаксацію тригерних точок через піхву або анус. Ще одна техніка, яка покращує стан мʼязів, є мобілізація тазостегнових суглобів, тазу та хребта, що допоможе збільшити їхню рухливість та залучення мʼязів. Окрім того, для полегшення симптомів призначають міорелаксанти.

Хірургічне лікування

Якщо справа дійшла до пролапсу – опущення чи випадіння органів – часто рекомендують операцію. Вона спрямована або відновлення ураженої тканини чи органу, або для видалення органу (наприклад, видалення матки шляхом гістеректомії). Це останній та радикальний метод, й на жаль, він не гарантує повного відновлення. Тож ліпше приділяти увагу профілактиці після появи перших симптомів, а найліпше – навіть до того.

Пам’ятай, що профілактика – це головне. Турбота про своє тіло та здоровий вибір зараз допоможуть уникнути проблем із тазовим дном у майбутньому. Дій сьогодні, щоб захистити м’язи тазового дна і запобігти ускладненням у майбутньому. У разі будь-яких сумнівів, поговори зі своїм лікарем.

Найпершим способом запобігання будь-яких хвороб є розуміння свого тіла та процесів у ньому. Про це і не тільки засновниця Школи Жіночого Здоровʼя Наталя Сіліна розповідає у своїй книзі Жіночі справи.

Здоровʼю жінки, її тілу, фізіології та задоволенню також присвячені авторські курси Дорослішаємо разом – дівчинка стає жінкою, Все про тебе. Як це — бути Жінкою, Все про тебе 35+.

Бажаємо тобі здоровʼя, міцних мʼязів і лише профілактичних візитів до лікаря.

А в останньому ти завжди можеш розраховувати на спеціалістів Медичного Центру Ліор.

Підготовлено “Школою жіночого здоров’я dr.Silina”, журналістка Марія Зав‘ялова

Усі матеріали опубліковані на сайті “Школа жіночого здоров‘я dr.Silina” пройшли рецензію лікаря гінеколога-ендокринолога, засновниці освітнього проєкту, кандидата медичних наук, Наталі Сіліної.