fbpx

Щасливі підлітки мають здоровіше серце у дорослому віці

Щасливі підлітки, які відчувають любов й прийняття, матимуть здоровішу серцево-судинну систему в майбутньому житті – нове дослідження.

Підлітки, які повідомляли, що щасливі, відчувають оптимізм, самоповагу, прийняття та любов, з більшою ймовірністю матимуть добре кардіо-метаболічне здоров’я в дорослому житті, порівняно з дітьми, яким не вистачало такого рівня психічного добробуту. Це демонструє нове дослідження Американської Асоціації Серця (AHA), опублікованому 11 січня 2023 року в Journal of the American Heart Association (видання AHA).

У віці 20-30 років підлітки були схильніші підтримувати здорову вагу, а також нормальний кров’яний тиск, рівень цукру і холестерину в крові. І наявність позитивних почуттів, зокрема відчуття, що вони щасливі, виявилася особливо важливою для майбутнього здоров’я чорношкірих підлітків.

Щасливі діти – здорові дорослі?

Ідея про те, що добробут дітей може впливати на їхнє здоров’я в дорослому віці, не нова. Попередні дослідження показали, що дитяче ожиріння пов’язане з підвищеним ризиком різних захворювань. Йдеться зокрема про діабет 2 типу та хвороби серця.

Втім, вчені виявили й інші звʼязки. Дорослі, які пережили в дитинстві жорстоке поводження і нехтування, так само піддаються підвищеному ризику серцевих та інших хвороб.

Тож вчені поставили перед собою інші завдання. Вони зосередилися на питанні: які позитивні психологічні “активи” можуть допомогти захистити фізичне здоров’я дітей у довгостроковій перспективі?

Мене вразило, що ми справді не маємо уявлення про “хороші речі”, які потрібні дітям для підтримки їхнього кардіо-метаболічного здоров’я. У цьому дослідженні ми хотіли змінити парадигму громадського здоров’я з традиційного фокуса на дефіцит на такий, що зосереджується на розбудові ресурсів.

Провідна авторка дослідження Фарах Куреші, доцентка Школи громадського здоров’я Джона Хопкінса Блумберга в Балтіморі

Методологія

Щоб розібратися в цьому питанні, команда науковців під керівництвом Куреші проаналізували дані Національного Лонгітюдного Дослідження Здоров’я Підлітків. У ньому взяли участь майже 3500 американських старшокласників (середній вік 16 років) майже порівну хлопці та дівчата. Їх залучили у 1994 році та спостерігали протягом понад двох десятиліть.

Спочатку учні відповідали на запитання, які вимірювали п’ять психологічних чинників. Серед них: чи вони щасливі; мають надії на майбутнє; високу самооцінку; відчуття, що їх приймають у суспільстві; відчуття, що їх люблять. Дослідники періодично збирали дані про стан здоров’я та самопочуття учасників, остання хвиля збору даних припала на 2018 рік, коли їхній середній вік становив 38 років.

Для вивчення кардіо-метаболічного здоров’я дослідники проаналізували показники здоров’я за сімома факторами ризику серцево-судинних та метаболічних захворювань. Їх зібрали під час візитів до клініки, коли учасники були у віці від 20 до 30 років. Ці фактори включали ліпопротеїни високої щільності (ЛПВЩ), або “хороший” холестерин; не-ЛПВЩ холестерин – розраховується як загальний холестерин мінус ЛПВЩ; артеріальний тиск); гемоглобін A1c, показник рівня цукру в крові; С-реактивний білок, показник запалення; і індекс маси тіла (ІМТ), співвідношення зросту і ваги для оцінки відсотка жиру в організмі.

Результати: щасливі підлітки справді мають кращі показники загального здоровʼя у майбутньому

Погані новини: понад половина дітей – 55% – не мали жодного з позитивних показників психічного здоров’я або мали лише один з них. 29% підлітків – мали від двох до трьох чинників і 16% – від чотирьох до п’яти чинників. Саме їхні шанси зберегти хороше серцево-судинне здоров’я до своїх 30 років були приблизно на 69% більше, ніж в їхніх однолітків. Це при тому, що було враховано низку інших чинників, зокрема дохід сім’ї, освіта батьків та маса тіла дітей.

Кожен додатковий показник психічного стану збільшував ймовірність позитивного кардіо-метаболічного здоров’я на 12%. Тобто спостерігався кумулятивний ефект.

Ще й надто, ці позитивні почуття виявилися особливо важливими для чорношкірих підлітків. Коли вони їх не мали, вони переважно мали проблеми серцево-судинної системи через 20 років. Лише 6% були здоровими у цьому сенсі. Водночас серед інших учасників відсоток був 12%.

Висновки дослідників

За словами Куреші, те, як діти ставляться до себе і свого життя, може впливати на їхню поведінку щодо власного здоров’я. Наприклад, регулярно займатися фізичними вправами та правильно харчуватися.

З нею погодилася Адрієнна Ковач, експертка-волонтерка Американської Асоціації Серця.

Коли ми оптимістично налаштовані, наприклад, очікуємо, що зможемо впоратися з ситуацією, поводимося відповідно. Нове дослідження є нагадуванням: маємо розширити нашу концепцію факторів серцево-судинного ризику. І це має починатися з раннього віку.

Адрієнна Ковач, клінічна та медична психологиня з Equilibria Psychological Health у Торонто

Крім того, обидві експертки зазначили, що психологічні фактори, такі як хронічний стрес, можуть мати прямий фізіологічний вплив на організм. І це ті речі, на які може вплинути найближче середовище дитини: батьки, школа, громадські організації та суспільство загалом.

Підтримка психічного добробуту дітей може бути такою ж простою, як сісти разом за вечерею і запитати, як у них справи. Це ті речі, які ми сприймаємо як належне.

Провідна авторка дослідження Фарах Куреші

Детально про дорослішання дівчинки-підлітка засновниця Школи Жіночого Здоровʼя Наталя Сіліна розповідає у своєму курсі Дорослішаємо разом – дівчинка стає жінкою.

Зміст

  • Раджу прочитати
аборт abortion
Аборт – все, що ти маєш знати

Аборт – це неприємний, проте часто необхідний вибір. Якщо ти маєш це зробити, в цьому матеріалі всі опції, які пропонує сучасне медицина.