Перейти до вмісту
З часу свого одомашнення понад 30 тисяч років тому собаки стали надійними компаньонами та помічниками людини. Їхній внесок в наше виживання важко переоцінити, але ми цінуємо “хвостиків” ще й за позитивні емоції та безумовну відданість. Позитивний вплив контакту з собаками доведений низкою досліджень, водночас вивчення ефектів взаємодії людини й тварин за видами діяльності мало. Так само бракує доказів щодо механізмів, які лежать в основі цих процесів, зокрема змін в активності мозку.
Науковці з Вищої школи Університету Конкук вирішили заповнити ці прогалини та порівняли психофізіологічні та емоційні реакції під час різноманітних занять із собакою.
Собаки та взаємодія з людиною: попередні дослідження
Ще з давніх часів собаки допомагали в полюванні, охороні людини та майна, а також випасі худоби. Нині ці тварини незамінні під час пошуку людей після військових атак чи стихійних лих: в Україні окремі кінологічні підрозділи беруть активну участь у порятунку постраждалих та розмінуванні територій. У складі прикордонних загонів собаки виявляють вибухівку та небезпечні речовини. А собаки-поводирі допомогають ветеранам та цивільним, які втратили зір, повернути собі свободу пересування.
Водночас завдяки здатності до спілкування, розділення емоцій з людьми й відданості, роль “хвостиків” вийшла за межі просто ефективних помічників. Взаємодія з собаками підвищує концентрацію окситоцину, знижує рівень кортизолу та ризик серцево-судинних захворювань. Взаємодія з цими тваринами також зменшує реакцію на стрес, тривожність і є ефективним засобом лікування психічних і поведінкових розладів. Завдяки цим перевагам каністерапія є доведеним та безпечним методом реабілітації, що використовують у всьому світі.
Каністерапія
Каністерапія (від латинської Canis familiaris) – це різновид зоотерапії, який включає психологічний, фізичний та когнітивний ефект від взаємодії з песиками. Її використовують зокрема для допомоги дітям з вродженими особливостями психофізіологічного розвитку: синдромом Дауна, ДЦП, розладами аутичного спектра. Така терапія також помічна під час лікування посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та допомозі літнім пацієнтам з нейрокогнітивними розладами.
Звісно каністерапія підходить не усім: люди з алергією на собак або ті, хто їх просто боїться, навряд відчують позитивний ефект.
Про дослідження
Автори прагнули дослідити вплив взаємодії з собаками саме на здорових людей. Відбираючи учасників, вони виключили тих, хто мав психофізичні та серцевосудинні захворювання. Крім того, були виключені вагітні та годуючі жінки, а також люди з кінофобією та алергією на собак.
У дослідженні взяли участь 30 власників і невласників собак, 15 чоловіків і 15 жінок, віком від 20 до 40 років. Під час дослідження учасники не вживали напоїв з кофеїном і не палили. Вони взаємодіяли зі здоровою та вакцинованою самкою пуделя. Собака була навчена необхідним навичкам слухняності, неагресивності та соціалізації, професійний кінолог був у постійній доступності.
Учасники виконували вісім видів активності: зустріч, годування, гра, пестощі, догляд, фотографування, обійми та прогулянка. Саме так власники зазвичай проводять час зі своїми питомцями. Активність мозку виміряли за допомогою електродів для електроенцефалографії під час спілкування з собакою. Далі учасники заповнювали опитувальник, де описували свій настрій й рівень стресу після кожної дії.
Результати: як собаки впливають на нас
Енцефалограма показала, що гра з собакою значно підвищила активність обох лобових часток і лівої префронтальної частки. Загалом гра викликала стійку активацію в багатьох областях мозку, включно з тими, що пов’язані з концентрацією уваги, медитативними станами та когнітивними та сенсорними ділянками обробки інформації.
Відносна сила коливань альфа-діапазону в мозку зросла, коли учасники грали з собакою та вигулювали її, що відображає стан розслабленого неспання. Під час догляду, пестощів або гри збільшувалася відносна сила коливань бета-діапазону, пов’язаному з підвищеною концентрацією.
Учасники повідомили про нижчий рівень депресії, втоми та стресу під час взаємодії з собакою, ніж під час відпочинку. Вони також почувалися бадьорішими, коли годували собаку, розслаблялися, коли пестили її, і відчували себе комфортно, коли гуляли з нею. Обійми, пестощі та годування також підвищувало настрій учасників.
Висновки вчених
І власники, і невласники собак підтвердили, що взаємодія з собакою підвищила їхню здатність управляти стресом та розслаблятися. Особливо значущим є вплив на префронтальну кору, адже ця ділянка мозку відіграє важливу роль у регуляції поведінки, емоцій, мови й когнітивних функцій. А тім’яна частка є необхідною для сприйняття та інтеграції сенсорної інформації, контролю рухових функцій, просторової орієнтації.
Водночас вчені зазначають, що позитивний ефект така взаємодія матиме на людей, які люблять песиків та не боїться їх. Ті, хто не відчувають прихильності до цих тварин, ймовірно матимуть інший ефект від взаємодії з ними. Ця різниця може призвести до упередженості у висновках.
