Перейти до вмісту
Науковці Кембриджського університету дослідили, як наші ранні стосунки з батьками впливають на просоціальність й психічне здоров’я у підлітковому віці. Це одне з перших досліджень, що вивчило звʼязок цих характеристик протягом тривалого періоду.
Про дослідження
Вчені проаналізували дані 10 700 людей, народжених у Великій Британії між 2000 і 2002 роками. Учасники проходили опитування щодо їхнього соціального життя та психологічного стану.
У подальших опитуваннях збирали дані про стосунки учасників з батьками у віці трьох років. Оцінювали наявність жорстокого поводження: фізичного чи словесного насильства; емоційного конфлікту; і близькість (любов, безпека та турбота). Інші потенційно складні фактори, зокрема етнічне походження та соціально-економічний статус, також були взяті до уваги.
Під час складного статистичного аналізу також враховували, чи дитина під час опитування реагувала на певний досвід чи обставини, чи це просто природна тривожність.
Ранні стосунки з батьками й соціальна поведінка підлітків
Дослідники виявили, що люди, які мали теплі та люблячі стосунки зі своїми батьками у три роки, не лише мали менше проблем із психічним здоров’ям у ранньому дитинстві та підлітковому віці, але й демонстрували підвищені просоціальні тенденції. Йдеться про поведінку, спрямовану на користь інших, як-от доброта, емпатія, щедрість і волонтерство.
Навпаки, діти, які мали емоційно напружені ранні стосунки з батьками, або вони піддавалися насильству, мали меншу ймовірність розвитку просоціальних звичок з часом.
Крім того, діти, які мали тісні стосунки з батьками у віці трьох років, зазвичай мали менше психологічних проблем у пізньому дитинстві та підлітковому віці.
Висновки вчених
Дослідники припускають, що необхідна цілеспрямована політика підтримки молодих сімей, з фінансовими та робочими труднощами та не мають багато часу. Ці труднощі впливають на встановлення тісних стосунків між батьками та дітьми.
Політика, спрямована на розв’язання цього питання, на будь-якому рівні, принесе багато переваг, зокрема покращить психічну стійкість дітей і їхню здатність поводитися позитивно щодо інших у подальшому житті.
Провідний автор дослідження Іоанніс Катсантоніс, доктор з психології освіти, Університет Кембриджу
Водночас має значення й шкільне середовище, вважають вчені. Виховання просоціальної поведінки, інтегрованої в навчальну програму, може бути ефективнішим, ніж одноразові заходи на кшталт “тижнів проти булінгу”.
Попередні дослідження показали, що щасливі підлітки мають здоровіше серце у дорослому віці. А суворе виховання може закріпити ризик депресії у ДНК дитини.
