Підлітки прагнуть незалежності, але їм бракує механізмів самоконтролю, що лише розвиваються. Вони ще не знають, як легко та швидко можна нашкодити собі психоактивними речовинами, іноді на все життя. Цього свідомі вже дорослі, та хіба підлітки зважають на батьківський контроль чи навіть покарання? Відповідь на це питання знайшли науковці Каліфорнійського університету спільно зі своїми колегами з інших американських установ.
Аналіз оприлюднили у Журналі досліджень алкоголю та наркотиків (Journal of Studies on Alcohol and Drugs).
Один батьківський контроль: два механізми поведінки
Попередні дослідження показали, що підлітки рідше вживають психоактивні речовини, якщо їх контролюють батьки. Це означає, що батьки обізнані про щоденну діяльність дітей, де вони перебувають та з ким дружать. Водночас як саме цей контроль зменшує вживання шкідливих речовин вивчено не було.
Автори взяли до уваги два механізми поведінки батьків, аби убезпечити своїх дітей від вживання психоактивних речовин. Перший, це посилити покарання: наприклад, обмежити Інтернет та ТБ, заборонити виходити з дому/кімнати, позбавити смартфона тощо. Чимало попередніх дослідів доходили висновку, що від вживання підлітків зупиняє насамперед страх покарання.
Другий механізм, що раніше не розглядався, теж передбачає обізнаність про справи дитини, але не покарання. За таким принципом підлітки відмовлялися від можливості вжити алкоголь чи наркотик через побоювання, що батьки можуть про це дізнатися.
Ці механізми часто поєднуються в одних і тих самих батьків, але який ефективніший?
Опитали понад 4,5 тисячі підлітків з 12 громад США
Результати базуються на відповідях на опитування 4503 американських підлітків віком від 11 до 15 років. 51% з них були дівчатами. Учасників запитували, чи вживали вони психоактивні речовини протягом останнього місяця, й чи дізналися про це їхні батьки.
Діти також заповнили анкету з батьківського моніторингу, що містила чотири питання: як часто батьки знали про їхнє місце перебування; як часто вони знали, як звʼязатися з батьками, коли були самі удома; як часто вони обговорювали з батьками плани на день; як часто вони вечеряли разом.
Що зупиняє підлітків від вживання
У середньому 3,6% дітей сказали, що вживали психоактивні речовини протягом останнього місяця. У більшості це були алкоголь (30%), нікотин (37%) або канабіс (16%). Поширеність вживання зростала з віком: від 0,2% серед 11-річних до 8,6% серед 15-річних. У третині випадків батьки дізнавалися про вживання, водночас не було жодних доказів, що в цьому їм допоміг саме контроль.
Навпаки, інші діти сказали, що за останній місяць вони планували або мали нагоду випити чи вжити наркотики. Втім, вони вирішили не робити цього через страх, що їхні батьки дізнаються про це. Дослідники виявили, що якби не ці думки, вживання психоактивних речовин було б на 40% вищим у групі дослідження в цілому.
Контроль чи увага?
На думку науковців їхні результати підкреслюють, що дії батьків мають значення, коли йдеться про вживання дітьми психоактивних речовин.
Деякі батьки вважають, що діти просто збираються вживати алкоголь або наркотики, попри все. Але це неправда. Батьки можуть змінити ситуацію.
Головний дослідник Вільям Пелгем, доцент кафедри психіатрії, Каліфорнійський університет, Сан-Дієго
Пелгем також наголосив на обмеженнях. За його словами, це дослідження було зосереджено на молодших підлітках, які не вживали важких речовин. Серйозніші проблеми зі вживанням психоактивних речовин потребують іншого підходу та іноді зовнішнього втручання.
Проте коли діти мають добрі стосунки з батьками й не хочуть ними ризикувати, думка про їхній осуд може зупинити від вживання. І тут батьківська поведінка і якість спілкування з підлітками мають ключове значення, і не лише у шкідливих звичках. Адже занадто суворе виховання може навіть закріпити ризик депресії у ДНК дитини. І навпаки щасливі підлітки матимуть здоровішу серцево-судинну систему у подальшому житті.
Про те, як спілкуватися з підлітками, вийшла нова розмова засновниці Школи жіночого здоровʼя Наталі Сіліної з сімейним та підлітковим психологом Анастасією Сумбровською.




