Перейти до вмісту
Самотність і соціальна ізоляція – це не лише емоційні виклики, а й суттєві ризики для фізичного здоров’я. Попри численні дослідження щодо впливу соціальних звʼязків на психологічний добробут, саме фізичні наслідки вивчалися недостатньо. Дослідження науковців Кембриджського та Фуданьського університетів виявило біологічний зв’язок між соціальною відчуженістю та ризиками для здоров’я.
Важливість соціальних звʼязків
Людство еволюціонувало у спільнотах, що було невідʼємною частиною виживання. Соціальні зв’язки визначали розподіл ресурсів, безпеку та соціальний статус. Попередні дослідження доводять, що й сьогодні звʼязки з близькими та друзями є запорукою психічного та фізичного добробуту. Втім в умовах сучасного життя навіть мешканці великих міст часто живуть у соціальній ізоляції та відчувають брак якісного спілкування. У 2021 році дослідження показали, що кожен третій дорослий у світі відчуває самотність.
Водночас соціальна ізоляція та самотність зростають. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оголосила цю проблему глобальним викликом для громадського здоров’я. Такі фактори, як урбанізація, дистанційна робота та старіння, посилюють виклики, завдаючи світовій економіці мільярдних збитків через витрати на охорону здоров’я та втрату продуктивності. Самотність скорочує тривалість життя та кількість здорових років.
Шлях уперед
Під час дослідження науковці виділили протеоми – набори білків (протеїнів) – зі зразків крові понад 42 000 дорослих віком 40-69 років, що вони здали до біобанку Великобританії Biobank UK. Соціальна ізоляція визначалась об’єктивно, на основі умов проживання та частоти соціальної активності, а самотність – суб’єктивно, залежно від почуттів людей.
Дослідники виявили 175 білків, пов’язаних із соціальною ізоляцією, і 26 – із самотністю, багато з яких перетиналися. Велика частина цих білків виробляється у відповідь на запалення та вірусні інфекції, а також під час імунних реакцій. Крім того, ці протеїни пов’язані з захворюваннями серцево-судинної системи, діабетом 2 типу, інсультом та передчасною смертністю.
Нам відомо, що соціальна ізоляція та самотність пов’язані з гіршим здоров’ям, але ніколи не розуміли чому. Наша робота виокремила низку білків, які відіграють ключову роль у цьому взаємозв’язку, водночас рівень певних білків, зокрема, підвищується як прямий наслідок самотності.
Доктор Чунь Шен, провідний автор, професор Кембриджського та Фуданьського університетів
Брак соціальних звʼязків відчувається на клітинному рівні
Наприклад, білок адреномедулін (ADM), що посилено виділяється внаслідок самотності, бере участь у регуляції гормонів стресу та соціальних гормонів. Серед останніх – окситоцин – так званий “гормон любові”. Цей гормон зокрема викликає відчуття задоволення, близкості та знижує тривогу. Підвищений рівень ADM пов’язаний зі зменшенням об’ємів мозкових ділянок, відповідальних за емоційну регуляцію, та з вищим ризиком передчасної смерті.
Підвищення білка ASGR1, що також спричиняє соціальна ізоляція, збільшує рівень холестерину та ризик серцево-судинних захворювань. Поміж інших ідентифікованих протеїнів були зокрема ті, що відіграють важливу роль у розвитку серцево-судинних захворювань, більшому ризику інсульту та смерті.
Висновки вчених
За словами професора Фуданьського університету та автора-кореспондента дослідження Джянфена Фена, в організмі людини понад 100 000 білків і чимало їхніх варіацій.
Штучний інтелект і високопродуктивна протеоміка можуть допомогти нам визначити деякі ключові білки для профілактики, діагностики, лікування та прогнозуванні перебігу багатьох захворювань та революціонізувати традиційне уявлення про здоров’я.
Професор Джяньфен Фен
Згідно з думкою авторів, вивчення фізіології соціальних відносин є своєчасним і має величезний потенціал для громадського здоров’я, адже все більше людей почуваються самотніми.
Професорка Барбара Саакян з кафедри психіатрії Кембриджського університету, вважає, що їхні висновки підтверджують важливість соціальних контактів для нашого здоров’я.
Ось чому Всесвітня організація охорони здоров’я визначила соціальну ізоляцію та самотність як «глобальну проблему охорони здоров’я». Ми мусимо знайти способи усунення цієї проблеми, що зростає, та підтримувати зв’язок між людьми, аби допомогти їм залишатися здоровими.
Барбара Саакян, авторка-кореспондент
