Перейти до вмісту
Інтеграція штучного інтелекту (ШІ) в діагностику раку грудей відкриває нову еру розширених можливостей виявлення захворювання. Данські та голандські науковці дослідили мамографії понад 100 000 жінок, аби порівняти точність діагностики до ШІ та з його використанням. Результати оприлюднили у журналі Radiology.
Глобальна проблема скринінгу раку грудей
Рак молочної залози (РМЗ) є найпоширенішим онкологічним захворюванням серед жінок у всьому світі: за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) лише у 2022 році було діагностовано 2,3 мільйона нових випадків. Це захворювання також є основною причиною смертності від раку серед жінок, у 2022 році померли 670 тисяч. Раннє виявлення за допомогою регулярного мамографічного скринінгу має вирішальне значення для покращення показників виживання. Згідно з дослідженнями, щорічна мамографія у жінок після 40 років знижує ризику смерті від РМЗ в перші 10 років спостереження.
Однак ці скринінгові програми створюють значне навантаження на лікарів-рентгенологів, які повинні переглядати велику кількість мамографій, часто з подвійним зчитуванням для забезпечення точності. Це навантаження ускладнюється нестачею спеціалізованих радіологів з діагностики раку молочної залози в багатьох країнах.
Як штучний інтелект покращує скринінг раку молочної залози
Данське дослідження пропонує переконливі докази потенціалу ШІ в поліпшенні скринінгу раку молочної залози. У дослідженні, проведеному в столичному регіоні Данії, порівнювалися дві групи жінок. Перша група (60 751) пройшла скринінг до впровадження системи штучного інтелекту, друга (58 246) – після. Середній вік учасниць становив 58 років. Система ШІ “Transpara” була навчена виділяти підозрілі ураження і надавати оцінки ризику, допомагаючи радіологам визначати пріоритетність випадків. Після впровадження ШІ кількість повторних викликів зменшилася на 20,5%, тобто менше жінок викликали на непотрібні діагностичні тести. Водночас рівень виявлення раку збільшився з 0,70% до 0,82%, що є статистично значущим покращенням.
У групі, яку перевіряли за допомогою штучного інтелекту, рівень повторних викликів знизився на 20,5%, а робоче навантаження радіологів зменшилося на 33,4%.
Провідний автор Андреас Д. Лаурітцен, доктор філософії, аспірант Копенгагенського університету
Зменшення навантаження і підвищення точності
Ще одним важливим результатом дослідження стала здатність системи штучного інтелекту зменшувати кількість хибнопозитивних результатів – випадків, коли жінки помилково визначаються як такі, що мають потенційний рак. Показник хибнопозитивних результатів знизився з 2,39% до 1,63%, тоді як позитивна прогностична цінність, або відсоток відгуків, що призвели до фактичного діагностування раку, покращилася з 22,6% до 33,6%. Ці показники свідчать про те, що ШІ може допомогти радіологам зосередити зусилля на пацієнтах з найбільшим ризиком, що потенційно покращує результати лікування хворих на рак молочної залози.
Глобальний погляд на ШІ в діагностиці раку грудей
Успіх мамографії зі штучним інтелектом у Данії збігається з глобальними зусиллями, спрямованими на покращення діагностики раку молочної залози. Дослідження, проведені в інших країнах, також показали, що ШІ може зберегти або навіть покращити показники виявлення, зменшуючи при цьому кількість непотрібних повторних оглядів. Такий підхід не лише підвищує ефективність скринінгу, а й полегшує психологічний тягар для пацієнтів, спричинений хибнопозитивними результатами та додатковим тестуванням.
Штучний інтелект також здатен передбачати ефективність хімієтерапії раку грудей, й ця технологія вже застосовується на практиці.
Технології ШІ й далі розвиваються, їхня інтеграція в діагностику раку молочної залози може стати поширенішою, надаючи цінний інструмент, що доповнює людський досвід. Звісно штучний інтелект не може замінити радіологів, але він надає інструменти, які роблять скринінг точнішим і ефективнішим.
