Перейти до вмісту
Когнітивні здібності відрізняються не тільки серед різних видів, але й в окремих особин одного виду. Очікується, що розумніші особини живуть довше, оскільки вони переважно приймають кращі рішення щодо середовища проживання та вибору їжі, уникнення хижаків і догляду за немовлятами. Щоб дослідити фактори, що впливають на тривалість життя диких сірих мишачих лемурів, вчені з Німецького центру приматів провели тривале дослідження на Мадагаскарі.
Як проводили дослідження
Вчені проводили чотири різні когнітивні тести та два особистісні тести для 198 тварин. У когнітивних тестах оцінювали здатність розв’язувати проблеми (дістатися до їжі, маніпулюючи повзунком); просторову пам’ять (запам’ятовувати розташування прихованої їжі); гальмівний контроль (альтернативні шляхи, аби отримати доступ до їжі) і причинно-наслідкове розуміння (витягувати їжу, потягнувши за шнурок). Перший тест особистості оцінював дослідницьку поведінку, а другий вимірював цікавість через реакцію тварин на незнайомі предмети.
Далі лемурів випустили назад у природне середовище. Після цього їх періодично відловлювали, виміряли вагу та відстежували їхнє виживання протягом кількох років.
Розумніші та допитливіші лемури жили довше
Проаналізувавши дані, команда виявила, що лемури з кращими когнітивними здібностями та допитливістю зазвичай живуть довше. Крім того, самки жили довше за самців.
Лемури, які показали кращі результати в когнітивних тестах, мали менш дослідницьку поведінку. Водночас лемури, які демонстрували більше допитливості, мали більшу вагу тіла. Дослідники підозрюють, що допитливість допомагає тваринам легше знаходити їжу. А от розумніші, але менш допитливі лемури збирали точнішу інформацію, перш ніж приймати рішення.
Ці результати свідчать про те, що розум, хороша фізична форма та дослідницька поведінка, ймовірно, є різними стратегіями, які можуть призвести до довшого життя.
Клаудія Фіхтель, перший авторка дослідження та вчена Німецького центру приматів
З усім тим, дослідження було зосереджено на лемурах, тому поки невідомо, як розум та допитливість впливає на виживання людей. Автори дослідження припускають, що якщо ці риси є спадковими, це може стати основою для еволюції когнітивних здібностей у людей.
І хоча вплинути на спадковість неможливо, когнітивні здібності можливо розвивати. Завдяки нейропластичності мозок може утворювати нові нейронні зв’язки та реорганізовувати наявні на основі досвіду та навчання. Причому це можливо в будь-якому віці. Розвʼязання складних задач, вивчення мов й загалом навчання, фізична активність та цікавість до світу навколо – це доведені способи зберігати ментальне здоровʼя.
