Захворювання головного мозку, зокрема інсульт, деменція, менінгіт та епілепсія, є основною причиною інвалідності у світі та другою причиною смертності. Саме тому вивченню цього органу присвячена величезна кількість досліджень – нейронаука є галуззю, яка розвивається чи не найшвидше останніми роками.
Історія Всесвітнього дня мозку
День, присвячений здоровʼю мозку, запропонувала Всесвітня федерація неврології (ВФН). Саме 22 липня 1957 року була заснована ця організація, яка обʼєднує понад сто організацій світу. Федерація є одним з найбільших популяризаторів неврології та досліджень про мозок.
Тема цьогорічного дня: “Здоровʼя мозку та інвалідність – нікого не залишаємо осторонь”.
Люди з інвалідністю мають так багато обставин, які складаються проти них. Ми обрали тему цього року, щоб привернути увагу до великої кількості людей, які страждають на неврологічну інвалідність у всьому світі.
Професор Вольфганг Грізольд, Президент ВФН
Факти про мозок
Мозок є найскладнішим органом нашого тіла, який на 75% складається з води. Саме тому підтримувати гідратаційний режим вкрай важливо для мозку. Він містить орієнтовно сто мільярдів нейронів, з’єднані трильйонами синапсів. Це складна й водночас тендітна структура, хоча й абсолютно нездатна відчувати біль.
Інші цікаві факти
- Мозок – енергомісткий орган, на який припадає близько 20% загального енергоспоживання організму, хоча він має лише 2% його ваги;
- Обсяг пам’яті мозку практично безмежний. За оцінками, він здатен зберігати близько 2,5 петабайт інформації, що еквівалентно трьом мільйонам годин телевізійних шоу;
- Пошкоджені нейрони в мозку можуть регенерувати. Зазвичай зі швидкістю два з половиною сантиметри на місяць. Мозок постійно перебудовується завдяки процесу, який називається нейропластичністю. Він може утворювати нові нейронні зв’язки та реорганізовувати наявні на основі досвіду та навчання. Причому це можливо в будь-якому віці. А сам процес формування цих зв’язків є профілактикою неврологічних розладів. Простіше кажучи, освоєння нових різноманітних навичок попереджає деменцію та Альцгеймера;
- Приблизно 25% холестерину в організмі містить та навіть виробляє мозок. Холестерин необхідний для нормальної діяльності серотонінових рецепторів. Низький рівень холестерину пов’язують з депресією, агресивною поведінкою і тенденцією до суїциду. Особливо гостро це проявляється у літніх людей;
- Загалом жирні кислоти мають вирішальне значення. Тож дієта з низьким вмістом жиру не є корисною для ваших когнітивних здібностей;
- Лобна частка мозку або кортекс, що відповідає за прийняття рішень і розв’язання складних задач, розвивається до 25 років. Це пояснює певні типові риси, пов’язані з підлітковим віком. Люди з пошкодженою фронтальною корою можуть втратити контроль за своєю соціальною поведінкою;
- Інформація про те, що ми використовуємо лише 10% нашого мозку – це міф. Насправді ми використовуємо більше навіть уві сні. Решту часу ми залучаємо всі 100%;
- Сон необхідний для здоров’я мозку, оскільки він відіграє вирішальну роль у зміцненні пам’яті та когнітивних функцій. Під час сну в мозку відбуваються важливі процеси відновлення та детоксикації;
- Фізичні вправи мають глибокий вплив на здоров’я мозку. Вони збільшують приплив крові, сприяють вивільненню корисних нейрохімічних речовин і можуть покращити когнітивні функції;
- Стрес може негативно впливати на мозок, погіршуючи пам’ять і здатність приймати рішення. Хронічний стрес може навіть призвести до структурних змін, що потенційно збільшує ризик розладів психічного здоров’я.




