Перейти до вмісту
Ожиріння вважається одною з головних причин чоловічого безпліддя у світі. За даними Всесвітньої організації з охорони здоровʼя (ВООЗ) у 2022 році 43% дорослих старше 18 років мали надмірну вагу, а 18% – ожиріння. Оскільки кількість людей з ожирінням невпинно зростає, вчені хочуть зрозуміти вплив надмірної ваги на чоловічу фертильність. Науковці з Катанійського університету проаналізували дослідження, що вивчають звʼязок між безпліддям та чоловічою репродуктивною функцією.
Визначення безпліддя
Згідно з ВООЗ, безпліддя – це нездатність пари завагітніти після 12 місяців цілеспрямованих незахищених статевих актів. Орієнтовна кожна шоста людина репродуктивного віку у світі має цей розлад. У чоловіків безпліддя найчастіше спричиняється проблемами викиду сперми, відсутністю або низьким рівнем сперматозоїдів або аномальною формою і рухливістю сперми.
Надмірна вага та ожиріння впливають і на жіночу, і на чоловічу фертильність. У цьому метааналізі розглянули дослідження присвячені впливу ожиріння (понад 25% жиру в організмі) на чоловічу репродуктивну систему. Попри те, що надмірну вагу досі часто визначають згідно з Індексом маси тіла (ІМТ), автори дослідження спиралися на інші показники, зокрема окружність талії. ІМТ не дає уявлення про розподіл жиру в організмі, патофізіологію та фенотип ожиріння. Через це науковці почали шукати інші методи визначення. Серед них двохенергетична рентгенівська абсорбціометрія, магнітно-резонансна та комп’ютерна томографія.
Ожиріння і його вплив на чоловічу фертильність
Дослідження, проведені на парах із чоловіком з ожирінням, показали, що воно може значно підвищити ризик безпліддя. Проте дослідження, що вивчають прямий вплив ожиріння на звичайні параметри сперми, дали суперечливі результати.
Дослідження за участю пар, які проходять лікування, пов’язане з фертильністю, показали, що ожиріння, визначене за ІМТ, не має істотного впливу на кількість, морфологію та рухливість сперматозоїдів.
Навпаки, результати метааналізу показали, що ожиріння може зменшити загальну кількість та концентрацію сперматозоїдів, об’єм сперми, життєздатність сперматозоїдів і їхню рухливість.
Такі самі результати показав один із найновіших метааналізів 28 досліджень, які ґрунтуються на посібнику ВООЗ 2010 року щодо аналізу параметрів сперми. Ці дослідження також показали, що ожиріння впливає на загальну якість сперми через індукцію гіпогонадизму (зниження вироблення чоловічих статевих гормонів).
Дані свідчать про те, що ожиріння може знизити рівень тестостерону та глобуліну, що зв’язує статеві гормони, і підвищити рівень естрогену. Крім того, ожиріння може призвести до фрагментації ДНК сперми та зниження потенціалу мітохондріальної мембрани.
Механізми, залучені до розвитку чоловічого безпліддя
Одним із потенційних факторів гіпогонадизму є надмірне відкладення вісцерального жиру. Гіпогонадизм пов’язаний із надмірним перетворенням тестостерону в 17ß-естрадіол адипоцитами, що додатково сприяє секреції глобуліну печінкою.
Цей білок може зв’язуватися з тестостероном і пригнічувати його біологічні функції, що негативно впливає на сперматогенез. Крім того, низький рівень тестостерону в крові через гіпогонадизм може спровокувати накопичення жиру в організмі. А високий рівень естрогену в крові внаслідок гіпогонадизму також може негативно вплинути на чоловічу репродуктивну систему.
Вплив надлишку вісцерального жиру на чоловічу фертильність
Головним наслідком надлишку вісцерального жиру є розвиток резистентності до інсуліну. Цей фактор негативно впливає на всі параметри сперми, зокрема вироблення сперматозоїдів, їхню життєздатність та якість. Водночас інсулінорезистентність призводить до хронічних запалень, що також може різними способами впливати на репродуктивні функції чоловіків. Збільшене виробництво прозапальних цитокінів може регулювати функцію клітин Лейдіга (також відомі як ендокриноцити яєчка – клітини, що синтезують тестостерон), і як наслідок, зменшувати вироблення тестостерону.
Хронічне запалення, пов’язане з ожирінням, також може збільшити вироблення вільних радикалів, що призводить до пошкодження ДНК сперми та зниження її якості.
Ожиріння та гормони
Ожиріння може впливати на рівень пептидних гормонів жирової тканини – адипокінів. Ці адипокіни, включаючи адипонектин, хемерин, лептин, резистин і вісфатін, відіграють життєво важливу роль у модулюванні імунної, метаболічної та репродуктивної систем.
Лептин є найбільш вивченим адипокіном, що регулює споживання їжі, репродуктивні функції та прозапальні імунні реакції. Дієта з високим вмістом жиру викликає стійкість до лептину у людей з ожирінням. Цей стан характеризує високий рівень лептину в крові. Високий рівень гормонів жирової тканини, зокрема лептину, повʼязаний зі зменшенням кількості та якості сперми.
Так само негативно на вироблення сперми впливають зміни у мікробіоті кишківника, що часто спостерігається у людей з ожирінням. Гормони грелін, глюкагоноподібний пептид-1 і глюкозозалежний інсулінотропний поліпептид, що виділяються клітинами шлунково-кишкового тракту, відіграють важливу роль у регуляції метаболізму ліпідів і глюкози. Підвищена секреція цих гормонів може призвести до порушення функціонування клітин Сертолі та клітин Лейдіга, відповідальних за вироблення тестостерону.
Крім того, будь-які зміни складу та функції кишкової мікробіоти може призвести до місцевого запалення. Це, своєю чергою, може спричинити загибель клітин Лейдіга, порушення гематотестикулярного бар’єру та аномальний сперматогенез.
Висновки вчених
Автори аналізу вважають, що дослідження підтверджують багатофакторний вплив надмірної ваги та ожиріння на репродуктивну систему чоловіків. Водночас необхідні нові дослідження, які б вивчали безплідність у парі комплексно, враховуючи окремий вплив шкідливих звичок, інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), та інших факторів, що можуть порушувати фертильність.
