Перейти до вмісту
Перші згадки про синдром набутого імунодефіциту (СНІД) зʼявилися у 1981 році. В перших пацієнтів була вже принаймні третя стадія, коли імунітет вже не здатний протидіяти бактеріям та вірусам. Від пʼяти заражених 32 роки тому до 39 мільйонів людей, які жили з вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) у 2022 – епідемія ВІЛ/СНІД є однією з найсерйозніших сучасних загроз для громадського здоровʼя.
Історія захворювання
Спершу невідому хворобу називали лімфаденопатія – через схожість симптомів інфікування з цією хворобою. Вперше випадок ВІЛ у людини задокументували в 1959 у Конго. У 60-х реєструють випадки на Гаїті, який вважається одним з головних пунктів проникнення вірусу в США.
Першими задокументованими у 1981 пацієнтами були американські інʼєкційні наркомани та представники гей спільноти. Тоді ж зʼявилася назва GRID – Gay-related immune deficiency – імунодефіцит, повʼязаний з гомосексуальністю. Проте у 1982 році стало зрозуміло, що хвороба охоплює людей поза гей-спільнотою, й захворювання отримало назву СНІД.
Всіх хворих виявили через вже наявні супутні захворювання, які зустрічаються у людей з украй зниженим імунітетом. Серед них грибкова пневмонія та саркома Капоші – рідкісний різновид раку шкіри. Лише у 1986 білки віруса були ідентифіковані й зʼявилася назва ВІЛ.
Всесвітній день боротьби з ВІЛ/СНІД 2023
Згідно з заявою UNAIDS, темою цьогорічного Дня боротьби з ВІЛ/СНІД став заклик: “Нехай громади керують”. Саме спільноти людей, які живуть з ВІЛ, їхні близькі, та ті, хто в групі ризику, є першими у протидії епідемії.
Принцип, де громади лідирують, скеровує значні кроки вперед. Це відображено в тому факті, що кількість людей, які отримують антиретровірусну терапію в усьому світі, зросла майже в чотири рази, з 7,7 мільйона у 2010 році до 29,8 мільйона у 2022 році.
Ахім Штайнер, адміністратор Програми розвитку ООН (ПРООН)
Міжнародні та національні організації з охорони здоровʼя закликають до участі в глобальній кампанії з протидії епідемії кожного дня року. Головними кроками є обізнаність, профілактика та лікування.
Убезпеч себе
ВІЛ передається трьома шляхами: статевим, через кров та під час пологів. Перші два ми можемо контролювати: належна контрацепція та індивідуальні засоби проникнення у кровʼяну систему. Навіть після незахищеного статевого акту є можливість постконтактної профілактики – антиретровірусні препарати значно знижують ризик зараження.
Однак і зараження не є вироком. Сучасна антиретровірусна терапія дає можливість не лише жити повноцінно, але й народжувати здорових дітей. Головне, проходити регулярні обстеження та вчасно реагувати на проблеми зі здоровʼям.
