Зменшення активності в підлітковому віці закладено природою

Уповільнення фізичної активності в підлітковому віці обумовлене не способом життя та середовищем, свідчить нове дослідження.

Марія Зав'ялова

Понад 80% підліткам та 28% дорослим у світі бракує фізичної активності. Це визначається як менше ніж 150 хвилин на тиждень активності принаймні помірної інтенсивності для дорослих і менш як 420 хвилин на тиждень для дітей і підлітків. В постіндустріальному суспільстві зниження активності в підлітковому віці зазвичай пояснюють психосоціальними факторами та факторами навколишнього середовища.

Дослідники з Медичного кампусу Аншутц Університету Колорадо (University of Colorado Anschutz Medical Campus) перевірили гіпотезу, що зміни в рівні активності у підлітків повʼязані з потребами в енергії для росту та репродуктивного дозрівання. Висновки оприлюднили в Proceedings of the Royal Society B.

Про дослідження

Науковці вісім місяців вивчали корінний народ Болівії Цімане. Їхня дієта складається переважно з того, що вони зберуть та вполюють. Цімане загалом значно рідше страждають на гіпертензію та серцево-судинні захворювання. Рівень фізичної активності серед них набагато вищий, ніж у постіндустріальних суспільствах.

Позаяк, старші підлітки Цімане так само стають менш активними як і їхні однолітки в інших культурах.

У підлітковому віці ми стикаємося з великими енергозатратами

Тіло швидко росте, тож йому потрібна величезна кількість енергії для побудови м’язів, кісток, нейронних зв’язків і статевого дозрівання. Високий рівень фізичної активності в цей час у купі з недостатнім харчуванням затримують статеву зрілість. Це особливо помітно серед дівчат, адже інтенсивні тренування є доведеним фактором ризику пізнього віку менархе.

Підлітковий вік – це етап життя, який характеризується чіткими ендокринними, анатомічними та когнітивними змінами, які, ймовірно, вимагають значних енергетичних ресурсів.

Енн Е. Колдуелл, докторка філософії, провідна авторка дослідження, доцентка кафедри медицини, що спеціалізується на ендокринології та метаболізмі в Медичній школі Університету Колорадо

За словами Колдуелл разюча подібність між підлітками Цімане та їхніми однолітками у постіндустріальних суспільствах свідчить, що потреби в додатковій енергії під час статевого дозрівання мають суто біологічну природу.

Висновки вчених

Докторка Колдуелл та її колеги вважають, що раннє втручання може допомогти запобігти пубертатному зниженню фізичної активності. Водночас підхід має залежати від статі, адже дівчата зазвичай дорослішають раніше за хлопців.

Науковці також припускають що активність до підліткового віку закладає основу для того, аби залишатися активнішими після пубертату. За їхніми словами зусилля системи з охорони здоровʼя будуть ефективнішими, якщо спрямувати їх на підвищення фізичної активності у дитинстві.

Зміст

Раджу прочитати