Перейти до вмісту
Токсикоз, тобто нудота та блювання, вражають майже 70% вагітних жінок у всьому світі. Зазвичай жінки відчувають симптоми зранку, а зникають вони після першого триместру. Але не завжди. Якщо нудота та блювання тривають увесь день, заважають їсти та пити достатньо, йдеться про гіперемезис вагітних (лат. hyperemesis gravidarum). Цей стан небезпечний для жінки та малюка всередині, тож науковці Амстердамського університету проаналізували десятки досліджень, аби зрозуміти причини, параметри діагностики та методи терапії цього розладу.
Огляд опублікували у журналі Канадської медичної асоціації (Canadian Medical Assosiation Journal).
Про гіперемезис вагітних
Такий діагноз ставлять, якщо нудота та/або блювання настільки сильні, що жінка не може їсти та пити достатньо й це призводить до втрати ваги та зневоднення.
Гіперемезис вагітних пов’язаний з підвищеним ризиком різних несприятливих наслідків для здоров’я в короткостроковій і довгостроковій перспективі як для вагітних, так і для їхніх дітей.
Автори дослідження
Науковці розглянули рандомізовані клінічні дослідження й систематичні огляди, пов’язані з патофізіологією, діагностикою, впливом і лікуванням гіперемезису вагітних.
Причини гіперемезису
Причина гіперемезису вагітних до кінця не вивчена. Автори дослідження включають такі фактори ризику:
- Вагітність у ранньому віці;
- Одноплідна вагітність дівчинкою;
- Багатоплідна вагітність, особливо дітьми чоловічої статі;
- Молярна вагітність – внутрішньотрубна загибель плода – у тому числі в анамнезі;
- Захворювання щитоподібної та паращитоподібних залоз;
- Шлунково-кишкові захворювання;
- Психіатричні розлади;
- Діабет 1 типу;
- Високий рівень холестерину у крові;
- Гіперемезис в анамнезі.
Дослідники зазначають, що першою чергою необхідно виключити саме молярну, а також багатоплідну вагітність під час підозри на гіперемезис.
Діагностика
З 1968 року діагноз визначали на 4-8 тижні вагітності за наявності понад трьох епізодів блювання на день. Крім того, жінка втрачала вагу, мала нестачу електролітів та кетонурію (ацетонурію) – кетонові тіла у сечі, що є продуктами окису жирів і білків в організмі. Водночас сучасніші дослідження показали, що наявність кетонурії не є обов’язковою для діагнозу.
Сучасніше визначення розладу називають Віндзорським. Діагноз визначають за такими ознаками:
- Нудота та принаймні одне важке блювання на день;
- Неможливість пити та їсти нормально;
- Неможливість виконувати звичайні справи;
- Термін до 16 тижнів.
Ускладнення
Окрім погіршення якості життя, гіперемезис може призвести до ускладнень, іноді навіть летальних для матері та/або дитини. Через постійне блювання жінка недоотримує необхідні вітаміни, серед них тіамін (вітамін B1). Це може викликати рідкісне, але вкрай серйозне захворювання – енцефалопатію Верніке, що спричиняє смерть дитини у 50% випадків та матері – у 5%. Ще одне загрозливе ускладнення – антенатальна та постнатальна венозна тромбоемболія, а також прееклампсія.
Серед інших ускладнень, підтверджених дослідженнями, автори знайшли депресію та навіть посттравматичний стресовий синдром (ПТСР). Іноді це доводило жінок до переривання бажаної вагітності й страху завагітніти знов. Діти в утробі також страждають, й мають вищий ризик розвитку психологічних розладів у майбутньому. Крім того, спостерігалася більша ймовірність відшарування плаценти, передчасних пологів та занизької ваги, а також необхідності реанімації дитини після народження.
Як лікують гіперемезис
Автори огляду констатують: досліджень щодо терапії гіперемезису вагітних бракує. Проблема здебільшого в тому, що не всі медикаменти є безпечними під час вагітності. Тож лікування включає два кроки: припинити блювання та підтримувати надходження поживних речовин в організм жінки. Звісно призначати ліки самостійно є дуже небезпечним, тож якщо спостерігаються симптоми, викладені вище, слід негайно звернутися за допомогою до свого лікаря.
