Перейти до вмісту
Гендерне насильство зачіпає від 20% до 30% жінок у Європі та Північній Америці та може бути постійним джерелом стресу, що триває роками й навіть десятиліттями. Нове дослідження іспанських та ізраїльських науковців аналізували наслідки цього постійного стресу. Вони вивчали вплив насильства на здатність жінок розрізняти загрозливі ситуації, а також загалом на їхнє психічне здоров’я.
Про дослідження
Ризик депресії, тривожності та посттравматичного стресового розладу у два-чотири рази вищий серед жінок, які зазнали насильства. Цей руйнівний вплив стресу від насильства зберігається навіть через роки після закінчення насильницьких стосунків. Однак причина підвищеного ризику була невідома.
У дослідженні взяли участь 105 жінок у складі двох груп. Перша складалася з 69 постраждалих від гендерного насильства, друга група була контрольна й складалася з 36 жінок. Обидві групи пройшли два тести. У першому учасниці зіткнулися зі стандартизованою стресовою ситуацією, включаючи імітацію співбесіди під час приймання на роботу та розвʼязання математичних завдань. Після цього були зібрані зразки слини, щоб виміряти фізіологічну реакцію жінок на гострий стрес. На другому етапі жінкам показували на екрані нейтральні обличчя або обличчя із загрозливим виразом і вимірювали їхню увагу.
Як гендерне насильство впливає на систему реагування на стрес
Дослідницька група, до складу якої входили фахівці з лікарні Parc Taulí, Відділу клітинної біології та Інституту Нейронаук, Фізіології та Імунології UAB (Барселона) й Тель-Авівського університету, помітила, що в тесті на увагу частина жінок була дуже пильною до загрозливих облич, тоді як інша уникала їх. Пильніші жінки, які постраждали від гендерного насильства, мали більшу реакцію на стрес, зокрема підвищення кортизолу, ніж контрольна група. Натомість постраждалі жінки з моделлю “уникати”, мали нижчий рівень кортизолу та α-амілази.
Результати показують, що хронічний стрес впливає на біологічні системи відповіді на стрес – вісь гіпоталамус-гіпофіз-наднирники (ГГН) і симпатичну нервову систему, що обумовлено тим, як вони реагують на сигнали небезпеки (загрозливі обличчя). Обидва аспекти можуть бути пов’язані з підвищеним ризиком психічних захворювань.
Професор Антоніо Армаріо, Відділ клітинної біології UAB та Інститут нейронаук, фізіології та імунології UAB
Згідно з висновками вчених, уникання загрози пов’язане з притупленою гострою реакцією кортизолу серед жінок, які піддаються хронічному стресу. Все це вочевидь має довгострокові наслідки у вигляді проблем психічного здоров’я.
Хронічно високий рівень кортизолу може призвести до змін у хімічному складі мозку. Це може спричинити депресію, тривожні розлади, підвищення ваги, погіршення когнітивних функцій та порушення менструального циклу.
